У листопаді школа традиційно вшановує його величність – ХЛІБ.  На свято запрошуються гості, працівники сільського господарства. Україна – це наша земля, рідний край, наша країна із своєю історією,обрядами, традиціями та звичаями, чарівною піснею і мудрими людьми, мальовничою природою.

 Ми живемо в Україні,
Де в степу із краю в край
На добро усій країні
Визріває урожай.
Де пшениця достигає
Колосиста, золота,
Де, неначе море, грають
І шумлять густі жита.

Чи знаєте ви, як пахне життя? Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. В усі віки хліб був обов’язковим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини. Та не завжди хліб був таким смачним та буденним.
 Є таке страшне слово – голод.  В роки Великої Вітчизняної війни не тільки від куль помирали люди, а й від голоду. Це була людська трагедія. Її назвали Голодомор. Цю трагедію народ добре запам’ятав, зберіг у своїй пам’яті й передає від покоління до покоління. 22 листопада, День пам’яті жертв Голодомору. Цього дня, в пам'ять про померлих від голоду, люди запалюють свічки.  Звичайно і в школі вшанували хвилиною мовчання тих, хто став жертвами лихоліть, які випали на долю українського народу.

Учні школи гарно розігрували кумедні сценки «Бублик і паляниця», «Хліб і торт»; співали веселих пісень.

Хай в кожне ваше серденько попаде зернятко добра. І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях хай проросте великий колос добра, честі, поваги, справедливості. Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле. Здоров’я, щастя всім вам, хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

Переглядів: 276 | Додав: Heidfeld | Дата: 05.01.2019 | Коментарі (0)